згарець

1. (діал.) Той, хто постраждав від пожежі, втратив майно під час пожежі; пожежник у значенні постраждалий від пожежі.

2. (перен., діал.) Людина, яка зазнала невдачі, краху в житті або справі; невдаха.

3. (діал.) Згорілий, обвуглений предмет (наприклад, стовп, колода, дерево).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Бігме, бадічко, цілий згарець вам скошу, — кажу я. А самий такий утішний, гейби мене хто на сто коней посадив був.
— Невідомий автор, “197 Vibrani Povisti Iurii Fied Kovich”

Частина мови: іменник (однина) |