Значення
- (Історія) –
Військовослужбовець політичної поліції у Франції та деяких інших країнах Європи, який виконує функції з охорони громадського порядку та державної безпеки.
- (Історія) –
У Російській імперії та деяких інших державах — солдат або офіцер окремого корпусу поліції, що виконував функції політичного та слідчого органу.
- (Історія) –
Переносно: представник репресивного органу, гнобитель, пригноблювач.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жандарм, р. жандарма, д. жандармові, з. жандарма, о. жандармом, м. жандармі, к. жандарме
Походження слова (Етимологія)
Слово «жандарм» походить з французької мови, можливо, через німецьке посередництво. Французьке gendarme виникло зі словосполучення gent d’armes, що буквально означає «люди зброї». Перша частина, gent, у давньофранцузькій мові означала «народ, раса» і пов’язана з латинським gens («рід, клан») та genus («походження, рід»), що споріднені з українським словом «ген». Друга частина, armes, є множиною від arme, що походить від латинського arma («зброя»). Таким чином, жандарм — це буквально «озброєна людина», що з часом стало назвою військового поліцейського.