жалько

1. (діал.) Прислівник, що означає стан жалю, співчуття або легкого сумніву, часто використовується для вираження ніжного докору або зітхання; жалко, шкода.

2. (діал., рідк.) У значенні прислівника, що характеризує дію, виконану з почуттям жалю, смутку або небажання; жалібно, сумно.

Приклади:

Приклад 1:
Жалько, як достанеться кому другому, а не моїй дитині. Нехай вже, Олексію, так буде, як воно є. Ти з Уляною розійдись та приходь на весілля, буцімто нічого і не було.
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Приклад 2:
А все ж таки жалько хлопцiв. Це я завсiди скажу.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
Жалько менi вас, та й годi! Скаржився далi Кудря, що занапрасно його вчора Кажан вилаяв.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”