1. Дія за значенням дієслова “згадувати”; процес відтворення в пам’яті когось або чогось, пригадування.
2. Уживання, звертання до когось або чогось у розмові, тексті тощо; згадка.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “згадувати”; процес відтворення в пам’яті когось або чогось, пригадування.
2. Уживання, звертання до когось або чогось у розмові, тексті тощо; згадка.
Приклад 1:
Потім зненацька підкинувся, усвідомлюючи дурницю, що вчора зробив.Він мирно силкувався уявити вчорашній день, зрозуміти ту плутанину, що завела його в пастку, бо одна думка руйнувала раз у раз його згадування, вистромлюючись колючим вістрям із кожного спогаду, що він починав розгортати. Має женитись!
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 2:
Серед урочистих звернень гідним згадування є також звернення на Світові Дні Спокою (поминальні дні) i Дні Молоді. Перше, крім гарячих промов про те велике добро людськості, якими є спокій і поминання, дає всебічне теологічно-суспільне освітлення проблеми спокою на світі.
— Котляревський Іван, “Енеїда”