Словник Української Мови
Буква
1. У спосіб, властивий землі, земній поверхні або земним явищам; так, як відбувається на землі.
2. Перен. У спосіб, властивий земному життю, матеріальному, практичному буттю; приземлено, буденно.
3. Заст. Дуже низько, з глибокою пошаною (про уклін, вітання).
Приклад 1:
Марія Бочкарьова оголила шаблю, поцілувала її і, ставши навколюшки, земно вклонилася делеґатам Спілки Георгієвських Кавалерів. Жанна, дивлючись на цю церемонію, сильно заздрила, що це не вона.
— Тютюнник Григорій, “Вир”