землеїдство

1. (заст.) Система господарювання, при якій основною джерелом доходу є орендна плата за землю, отримувана від селян або інших осіб, що її обробляють; паразитичне використання земельної власності.

2. (перен., зневажл.) Бездіяльне, паразитичне існування за рахунок доходів від майна, капіталу або праці інших людей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |