землечерпання

1. Процес вилучення ґрунту, глини, піску або інших наносів з дна водойм (річок, озер, каналів) за допомогою спеціальних механізмів — землечерпалок — з метою поглиблення, очищення чи розширення фарватеру.

2. Технологічна операція або вид гідромеліоративних, будівельних чи гірничих робіт, що полягає у виборці та переміщенні великих обсягів ґрунту землечерпальною технікою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |