Значення
- (Техніка) –
Процес вилучення ґрунту, глини, піску або інших наносів з дна водойм (річок, озер, каналів) за допомогою спеціальних механізмів — землечерпалок — з метою поглиблення, очищення чи розширення фарватеру.
- (Техніка) –
Технологічна операція або вид гідромеліоративних, будівельних чи гірничих робіт, що полягає у виборці та переміщенні великих обсягів ґрунту землечерпальною технікою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. землечерпання, р. землечерпання, д. землечерпанню, з. землечерпання, о. землечерпанням, м. землечерпанні, к. землечерпання