землевпорядний

[zɛmlɛʋporjɑdnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Геологія) –

    Прикметник, що стосується землевпорядкування — комплексу робіт з обстеження, оцінки та організації раціонального використання земельних ділянок, їх межування та впорядкування.

  2. (Геологія) –

    Пов’язаний з діяльністю у сфері організації земельних відносин, планування землекористування та складання землевпорядної документації (наприклад, землевпорядний проект, землевпорядна служба, землевпорядні роботи).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. землевпорядний, р. землевпорядного, д. землевпорядному, з. землевпорядного, о. землевпорядним, м. землевпоряднім

Більше записів