землевпорядний
[zɛmlɛʋporjɑdnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Геологія) –
Прикметник, що стосується землевпорядкування — комплексу робіт з обстеження, оцінки та організації раціонального використання земельних ділянок, їх межування та впорядкування.
- (Геологія) –
Пов’язаний з діяльністю у сфері організації земельних відносин, планування землекористування та складання землевпорядної документації (наприклад, землевпорядний проект, землевпорядна служба, землевпорядні роботи).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. землевпорядний, р. землевпорядного, д. землевпорядному, з. землевпорядного, о. землевпорядним, м. землевпоряднім