землевпорядник

1. Фахівець із землевпорядкування, який займається організацією раціонального та ефективного використання земельних ресурсів, проведенням топографічно-геодезичних робіт, складанням землевпорядних проектів і документів.

2. Спеціаліст, уповноважений здійснювати діяльність із землеустрою, спрямовану на впорядкування територій, встановлення меж земельних ділянок, їх інвентаризацію та кадастровий облік.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |