Значення
- (Юриспруденція) –
Особа або організація, якій надано право користування земельною ділянкою на певних підставах (наприклад, право власності, оренди, постійного чи тимчасового користування) без передачі їй права власності на цю землю.
- (Юриспруденція) –
Суб’єкт земельних правовідносин, який володіє та розпоряджається земельною ділянкою в межах, встановлених законом та договором.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. землекористувач, р. землекористувача, д. землекористувачеві, з. землекористувача, о. землекористувачем, м. землекористувачеві, к. землекористувачу