1. (про манеру, вираз, поведінку тощо) Виражаючи здивування, із відтінком подиву.
2. (про спосіб дії) У стан здивування, із почуттям здивування.
здивовано
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А, от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз, але ще зроду не бачив сам.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
(Здивовано, зі сміхом). Come ha fatto a indovinare?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Се кров її. Не пий же кровi з сестроньки моєї! Березу ти сестрою називаєш? Хто ж ти така? Я – лiсова. А, от ти хто! Я вiд старих людей про мавок чув не раз, але ще зроду не бачив сам. А бачити хотiв? Чому ж би нi?..
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Частина мови: прислівник () |