здичіти

[zdɪt͡ʃitɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Соціологія) –

    Втратити колишню культурність, цивілізованість; стати диким, грубим, невідшліфованим (про людину або суспільство).

  2. (Ботаніка) –

    Зарости, перетворитися на нетрі, дику місцевість; стати непридатним для життя або обробітку (про місцевість, сад тощо).

  3. (Ботаніка) –

    Втратити колишні культурні, сортові якості; переродитися на дику форму (про культурні рослини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я здичію, ти здичієш, він здичіє, ми здичіємо, ви здичієте, вони здичіють

Більше записів