1. Втратити надутість, об’єм; спасти, скукожитися (про щось надуте або порожнисте).
2. Розм. Втратити силу, інтенсивність; затихнути, припинитися (про вітер, вія).
3. Перен., розм. Втратити пихатість, зарозумілість; стати смиренним, покірним.
Словник Української Мови
Буква
1. Втратити надутість, об’єм; спасти, скукожитися (про щось надуте або порожнисте).
2. Розм. Втратити силу, інтенсивність; затихнути, припинитися (про вітер, вія).
3. Перен., розм. Втратити пихатість, зарозумілість; стати смиренним, покірним.
Відсутні