1. (іст.) Особа, яка здольничає, тобто займається здольництвом — середньовічним ремеслом з видобутку та переробки солі шляхом виварювання розсолу.
2. (перен., заст.) Той, хто займається важкою, копіткою працею; трудівник.
здольщик
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |