Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Той, хто має здібності, талант до чогось; обдарована людина.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Учений, освічена людина; знавець, майстер своєї справи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здольник, р. здольника, д. здольникові, з. здольника, о. здольником, м. здольникові, к. здольнику