здобувчий

[zdobuʋt͡ʃɪj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    (у техніці, гірничій справі) Призначений для здобування, видобування чого-небудь; видобувний, експлуатаційний.

  2. (Історія) –

    (переносно) Такий, що завойовує, завойовницький.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. здобувчий, р. здобувчого, д. здобувчому, з. здобувчого, о. здобувчим, м. здобувчім, к. здобувчий

Більше записів