здобування

1. Дія за значенням дієслова “здобувати”; отримання, набуття чогось в результаті зусиль, праці, боротьби.

2. Видобування, добування корисних копалин або інших природних ресурсів з надр землі.

3. Заст. Завоювання, захоплення (території, населеного пункту) військовим шляхом.

Приклади вживання

Приклад 1:
їй-богу, инколи здається, що багатьох з вас цікавить не здобуток, а самий процес здобування… — Ви спрощуєте, — не знаючи, що казатиме далі, почав тихо Іван Семенович і враз пояснив — Буває й кохання!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |