здійснювання

1. Дія за значенням дієслова здійснювати; реалізація, втілення чогось у життя, переведення задуму, наміру, ідеї в реальність.

2. (у філософії) Процес набуття реального існування, матеріалізація можливості, потенції; актуалізація.

Приклади вживання

Приклад 1:
• Всяка комунікація як інформаційна взаємодія , заснована на принципі зворотного зв’язку, який виступає необхідною умовою здійснювання комунікативного акту («закон зворотного зв’язку»). • Всяка комунікація має знаковий характер.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |