Значення
- (Філософія) –
Абстрактна властивість дії, процесу або явища, що полягає в можливості його практичного виконання, реалізації, втілення в життя; реалізовність.
- (Філософія) –
У логіці та філософії — характеристика висловлювання, ідеї або теорії, що означає їхню принципову можливість бути реалізованими на практиці, не суперечитимучи законам природи або логіки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здійснюваність, р. здійснюваності, д. здійснюваності, з. здійснюваність, о. здійснюваністю, м. здійснюваності, к. здійснюваносте