1. Піднятий вгору, високо піднесений (про фізичні об’єкти або абстрактні поняття).
2. (перен.) Охоплений сильним почуттям, натхненням, збуджений; сповнений піднесеного, емоційного стану.
3. (заст.) Піднятий на повстання, що повстав.
Словник Української Мови
Буква
1. Піднятий вгору, високо піднесений (про фізичні об’єкти або абстрактні поняття).
2. (перен.) Охоплений сильним почуттям, натхненням, збуджений; сповнений піднесеного, емоційного стану.
3. (заст.) Піднятий на повстання, що повстав.
Приклад 1:
Але чи то був протяг знадвору, чи вихор, здійнятий кількома роз крученими у вальсі парами — цього вже ніхто не міг пам’ятати.. Я просто не уявляю, що з нього б вийшло. Не уявляю.. І розумієте, я його ще якось би навчи в. А він зв’язався з двома друж ками.
— Зеров Микола, “Камена”