Словник Української Мови
Буква
1. Стиснути щось або когось з силою, завдаючи болю або утруднюючи дихання, рух тощо.
2. Придушити, приборкати, жорстоко пригнітити (про почуття, повстання, вільну думку тощо).
3. Розм. Викликати відчуття гнітючого тиску, тривоги, смутку; пригнітити морально.
4. Техн. З’єднати або закріпити деталі шляхом їхнього міцного стискання.
Приклад 1:
Старий роззирався пильно і гомонів тим часом: — Ну, буває, що вона виб’є коляку і кинеться на самого — тоді її треба ловити руками за щелепу і здавити ту щелепу та й не давати перемінитись на зуб. Було мені раз так… Ну, якби довелось тримати так хвилину, то вона за хвилину роздерла б і унти на поворозки, не то що самого, так, бач, це було, може, секунду, як уже їй запетлювали хлопці шию та ноги і повалили.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”