здавець

1. Власна назва видавництва, що діяло у Львові наприкінці XIX — на початку XX століття, засноване Іваном Тиктором; відоме публікацією низки популярних серійних видань, зокрема «Бібліотеки найславніших повістей».

2. Заст. той, хто здає, передає щось у найм або в оренду; наймодавець, орендодавець.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |