1. (про людину) Такий, що має певні природні здібності, обдарований, талановитий.
2. (заст. та діал.) Придатний, здатний до чогось, підхожий.
зданий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Такий, що має певні природні здібності, обдарований, талановитий.
2. (заст. та діал.) Придатний, здатний до чогось, підхожий.
Відсутні