1. (діал.) Дія за значенням дієслова здати; передача чогось комусь, здача.
2. (діал.) Те, що здано або підлягає здаванню; зданий об’єкт, майно тощо.
3. (діал., заст.) Податок, оброк, данина.
здання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— На моє здання, — провадив польний гетьман, запиваючи свою мову ковтками старого венгерського, — не слід нам затримуватися тут повними силами ради якоїсь там жмені ошарпа-них гультіпак — і негоже, і мети нема, та й часу жаль: Беллона страх вередлива і за марнування часу помстить жорстоко. — Найперше, — сьорбаючи сонливо з золотого келиха мед, суперечив йому гетьман коронний, — панська вельможність надуживає злегка правдоту: ця горстка наволочі нас затримать тут не зможе, а дасть тільки малий відпочивок і сяку-таку розривку… — Не я, яснійший графе, надуживаю правдоту, не я, — підкреслив свої слова збуреним голосом Лянцкоронський.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: іменник (однина) |