зчислювач

1. Пристрій або механізм, призначений для автоматичного підрахунку, фіксації кількості одиниць чого-небудь (наприклад, електричних імпульсів, обертів, людей); лічильник, лічильний пристрій.

2. У комп’ютерній техніці та програмуванні — програмна змінна або регістр процесора, значення якої змінюється (зазвичай збільшується або зменшується на певну величину) при кожному виконанні певної операції або циклу, слугуючи для контролю кількості повторень.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |