Значення
- (Математика) –
Властивість за значенням прикметника “зчисленний”; можливість підрахунку, переліку окремих одиниць, елементів.
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві: лексико-граматична категорія іменника, що виражає його здатність позначати предмети, які можна лічити (протилежне — незчисленність).
- (Математика) –
У математиці, логіці: властивість множини бути зліченною, тобто такою, елементи якої можна поставити у взаємно однозначну відповідність з натуральними числами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зчисленність, р. зчисленності, д. зчисленності, з. зчисленність, о. зчисленністю, м. зчисленності, к. зчисленносте