1. Властивість бути зчленованим; наявність структурних або функціональних зв’язків між окремими частинами, що утворюють цілісну систему (наприклад, у техніці, біології, лінгвістиці).
2. У лінгвістиці — зв’язність, логічна та граматична взаємозв’язаність окремих одиниць мовлення (слів, речень, абзаців), що забезпечує цілісність тексту.