1. Жінка, яка завдає збитків, шкоди; шкодниця, пакостниця.
2. У давньому українському праві: жінка, яка вчинила злочин, кривду; злочинниця, правопорушниця.
збиточниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови