збиточник

1. Той, хто завдає збитків, шкоди кому-, чому-небудь; пошкоджувач.

2. Той, хто порушує громадський порядок, вчиняє безчинства; хуліган.

3. Заст. Той, хто чинить насильство, пригноблює когось; гнобитель.

Приклади вживання

Приклад 1:
Збиточник Івась! Думав, що й вона буде!
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |