1. Той, хто завдає збитків, шкоди кому-, чому-небудь; пошкоджувач.
2. Той, хто порушує громадський порядок, вчиняє безчинства; хуліган.
3. Заст. Той, хто чинить насильство, пригноблює когось; гнобитель.
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто завдає збитків, шкоди кому-, чому-небудь; пошкоджувач.
2. Той, хто порушує громадський порядок, вчиняє безчинства; хуліган.
3. Заст. Той, хто чинить насильство, пригноблює когось; гнобитель.
Приклад 1:
Збиточник Івась! Думав, що й вона буде!
— Франко Іван, “Мойсей”