збурений

1. Який перебуває у стані хвилювання, тривоги або душевного неспокою; схвильований, стурбований.

2. (Про воду, повітря тощо) Який набув рухливості, став неспокійним; розколиханий, порушений.

3. (Перен., про маси людей, суспільство) Який виведений із стану спокою, пасивності; активізований, розбуджений.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він і так збурений. Вона прошепотіла у вухо: — Бачу, а зараз і попробую.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: прикметник () |