Схилити до бунту, повстання; підбурити проти кого-, чого-небудь.
Викликати сильне обурення, невдоволення, гнів; розлютити, роздратувати.
збунтувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Схилити до бунту, повстання; підбурити проти кого-, чого-небудь.
Викликати сильне обурення, невдоволення, гнів; розлютити, роздратувати.
Відсутні