1. Який підняв бунт, повстав проти влади, існуючого ладу; повсталий.
2. Який виявляє непокору, опір; непокірний, неслухняний.
3. Який перебуває у стані сильного збудження, обурення; схвильований, розлючений.
збунтований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |