збуджувач

1. Технічний пристрій, елемент електричного кола або речовина, що викликає, ініціює або підтримує певний процес, стан або реакцію (наприклад, збуджувач коливань у генераторі, збуджувач для флуоресцентної лампи).

2. У фізіології та психології — будь-який подразник (стимул) зовнішнього або внутрішнього середовища, що діє на органи чуття, нервову систему та викликає збудження, реакцію або відчуття.

3. У хімії та фізиці — речовина або фактор (наприклад, фотон), що надає системі енергії, необхідної для переходу в збуджений стан або для початку хімічної реакції.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він запропонував схему їх онтогенезу: ― інстинкт цікавості, що виникає через недостатню адаптацію; ― подив, як збуджувач уваги; ― збудження і подив; ― подив і задоволення або страждання; ― пристрасть, яка виникає рідко. Л.С.Виготський вперше сформулював проблему зв’язку між мис- ленням і емоціями.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |