Значення
-
Сукупність предметів для запрягання, сідлання та керування робочою або верховою твариною (конем, волом тощо); упряж, сідло, вуздечка, путо й інше.
-
Застаріле та розмовне: військове спорядження, обладунок (панцир, шолом, щит тощо).
-
Розмовне: різноманітні, часто непотрібні речі, які захаращують простір; дріб’язковий скарб, манаття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збруя, р. збруї, д. збруї, з. збрую, о. збруєю, м. збруї, к. збрує