1. Особа, яка носить зброю, озброєний воїн або охоронець.
2. У переносному значенні: той, хто є носієм, представником або захисником якоїсь ідеї, погляду, системи цінностей.
Словник Української Мови
Буква
1. Особа, яка носить зброю, озброєний воїн або охоронець.
2. У переносному значенні: той, хто є носієм, представником або захисником якоїсь ідеї, погляду, системи цінностей.
Приклад 1:
Натомість його зброєносець Санчо Панса, що у другій частині твору жартома був призначений губернатором, є втіленням здорового глузду й кмітливості.«Це ж Михайло Світозаров, найголовніший критик!» — Є версія, що в образі цього критика автор описав літературознавця, поета, лідера «неокласиків» М. Зерова, чиї цікаві й змістовні виступи завжди супроводжувались бурхливими оплесками.Загоскін Михайло Миколайович (1789—1852) — російський письменник, автор історичних романів.Бенуа Олександр Миколайович (1870—1960) — російський художник, історик мистецтва.Олесь Олександр — псевдонім українського поета, письменника і драматурга Кандиби Олександра Івановича.«Червоний шлях» — громадсько-політичний і літературно-науковий місячник, що видавався у Харкові у 1923—1936 роках.Інтроспекція — самоспостереження (лат. ).«…в своїй повстанській кар’єрі перед тим, як викинути червоний стяг, він тримав якийсь час прапор осінніх степів і небес» — жовто-блакитний стяг України, що за часів громадянської війни був прапором УНР та Української держави під владою Гетьманату.«Людина не розкладається на так зване добро і зло, на плюс і мінус, хоч би й як це зручно було для громадського вжитку…» — данина теорії Ф. Ніцше, який оголосив, що Бог офіційних культів «помер», і тепер людина сама є мірилом усіх речей, адже стоїть «по той бік добра і зла», а тому здатна самостійно виробляти моральні норми, керуючись лише власною «жагою до влади».Епікур (341 до н. е.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”