зброяр

[zbrojɑr] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Майстер, який виготовляє або ремонтує вогнепальну, холодну чи іншу зброю.

  2. Робітник на збройовому виробництві; спеціаліст збройової справи.

  3. (заст.) Воїн, озброєний воїн; у давні часи — особа, яка мала право носити зброю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зброяр, р. зброяра, д. зброяреві, з. зброяра, о. зброярем, м. зброяреві, к. зброяре

Більше записів