1. Майстер, який виготовляє або ремонтує вогнепальну, холодну чи іншу зброю.
2. Робітник на збройовому виробництві; спеціаліст збройової справи.
3. (заст.) Воїн, озброєний воїн; у давні часи — особа, яка мала право носити зброю.
зброяр
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |