Значення
-
(у математиці, зокрема в математичному аналізі) Властивість функціонального ряду, послідовності, інтеграла тощо мати границю; стан, коли така границя існує.
-
(у геології) Нахил пластів гірських порід, шарів ґрунту тощо в один бік від осі підняття або іншої форми рельєфу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збіжистість, р. збіжистості, д. збіжистості, з. збіжистість, о. збіжистістю, м. збіжистості, к. збіжистосте