1. Властивість за значенням прикметника “збільшений”; стан, коли щось збільшено у розмірах, обсязі, кількості або інтенсивності.
2. У лінгвістиці — категорія іменника, що виражає значення збільшеного розміру, об’єму або інтенсивності ознаки, часто утворена за допомогою певних суфіксів (наприклад, -ищ-, -ин-).