збанок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “збан” — невеликий глечик або посудина для рідини з ручкою та носиком, часто використовується для молока, води або квітів.

2. Рідкісна назва невеликого пагорба, горба або кургану округлої форми, що нагадує перевернутий горщик (застосовується переважно в діалектах, особливо на Західній Україні).

Приклади вживання

Приклад 1:
Різка (вода) — холодна («як різка вода в новий збанок»). Ріхтувати — тут: 1) залякувати, починати бити («пана ріхтуеси знов на іншу моду; люшні не показуй, бо вмре відразу, але пужівном настраш»); 2) бити («стару за старі прошивки добре виріхтувати»); 3) обслуговувати («Марійка добре нас ріхтує»).
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Кляйстів “Роз- битий збанок” зачислила давно вже німецька, французька та англійська критика до перлин німецької драматичної літератури, а про “старість” його фактури свідчить найліпше те, що досить новий письменник, Ґер- гард Гавптман, аж два рази силкувався копіювати її (“Biberpelz” і “Der rote Hahn”). Се до відома І. Чер.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |