збанкрутілий
[zbɑnkrutilɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який програв у грі, зокрема в картярській, і втратив усі гроші або став неспроможним продовжувати гру через брак коштів.
-
Який зазнав банкрутства, тобто визнаний судом неспроможним сплатити свої борги або виконати грошові зобов’язання перед кредиторами.
-
Переносно: який зазнав повної невдачі, краху, втратив моральну або матеріальну цінність, став нікчемним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збанкрутілий, р. збанкрутілого, д. збанкрутілому, з. збанкрутілого, о. збанкрутілим, м. збанкрутілім