1. Який перебуває в стані збудження, занепокоєння або сум’яття; схвильований, розгублений.
2. Який був спровокований або підбурений до неспокою, заворушень, бунту; заколотний, бунтівний.
збаламучений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |