збаламучення

[zbɑlɑmut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «збаламутити» — викликання занепокоєння, тривоги, сум’яття серед людей; порушення спокою, порядку.

  2. Стан, спричинений такою дією; занепокоєння, метушня, сум’яття в суспільстві або серед групи людей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. збаламучення, р. збаламучення, д. збаламученню, з. збаламучення, о. збаламученням, м. збаламученні, к. збаламучення

Більше записів