збабчений

[zbɑbt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Про людину) Такий, що має бабку (у 4-му знач.), тобто зазнав впливу бабки, знахарки; зачарований, заворожений.

  2. (Переносно) Такий, що перебуває під сильним впливом, обдурений, очарований кимось або чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. збабчений, р. збабченого, д. збабченому, з. збабченого, о. збабченим, м. збабченім

Більше записів