збабченість

1. Властивість за значенням дієслова “збабчитися”; стан, коли хтось став бабкуватим, набув рис старості, немічності, втратив колишню силу або рішучість.

2. Рідкісне, застаріле вживання: стан, коли щось набуло вигляду баби, подібності до баби (у значенні ідола, кам’яної брили тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |