збабченість

[zbɑbt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Властивість за значенням дієслова “збабчитися”; стан, коли хтось став бабкуватим, набув рис старості, немічності, втратив колишню силу або рішучість.

  2. Рідкісне, застаріле вживання: стан, коли щось набуло вигляду баби, подібності до баби (у значенні ідола, кам’яної брили тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. збабченість, р. збабченості, д. збабченості, з. збабченість, о. збабченістю, м. збабченості, к. збабченосте

Більше записів