1. Який перебуває в стані журби, задуми, смутку; сумний, зажурений.
2. Який виражає журбу, смуток; сповнений печалі.
3. Який викликає почуття журби, смутку; сумний, тужливий.
зажурний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Iде свiтанок анемiчний, матовий, зажурний. Дема стоїть бiля вiкна, здавивши голову, пiд очима лежать синицi, i погляд його блукає.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
…Але раптом виринало обличчя моєї матерi, i я знову чув зажурний i впертий голос. Я одкидав волосся й поширеними очима дивився на мiську башту.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикметник () |