1. (про погляд, вираз обличчя тощо) З виразом журби, смутку; сумно, засмучено.
2. (про дію, стан) З почуттям внутрішнього смутку, легкого жалю; сумовито.
зажурно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
I заспiвав один повстанець тихенько, зажурно, наче вода виходить iз заводi в Днiпро: — Ой, Морозе-Морозенку, ти славний козаче… I одгукнулось: — Ой, Морозе-Морозенку… Та не чули тодi повстанцi, що насувається на них неминуче лихо. (Тодi байдуже трiщало багаття, а здалека байдуже виблискували заграви).
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
I думає горбун тодi про Мафiю, i думає, що вiн нiколи не належав до таємної Мафiї — вiн тiльки врiзається клинком у нальоти плутократiї, його бiль у Сiденгемi життя, …I знову зажурно сказав Альоша.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Вона стоїть, звiвши руки, i зажурно дивиться на мене. Я поспiшаю на це зачароване неможливе узлiсся, а одинока постать усе там же, все там же.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |