Значення
-
Власна назва, що позначає філософський термін, введений українським мислителем Левком Силенком для позначення надлишку, вищої міри існування, яка виходить за межі необхідного та достатнього, що є основою творчості, розвитку та благодаті.
-
У ширшому вжитку — стан або якість того, що є зайвим, надлишковим; надмірність, непотрібність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зайвість, р. зайвості, д. зайвості, з. зайвість, о. зайвістю, м. зайвості, к. зайвосте