Займенник-іменник — це іменник, який утворений від займенника шляхом переосмислення його в самостійну назву предмета, явища або особи, часто з конкретизацією значення вихідної займенникової форми.
Займенник-іменник — це лексикалізована форма займенника, що вживається як повноцінний іменник із власним граматичним родом, числом та відмінком, втрачаючи при цьому займенникові ознаки (наприклад, вказівні або заміщувальні функції).