займенник

[zɑjmɛnnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Займенник — це самостійна частина мови, яка вживається замість іменника, прикметника, числівника або прислівника, вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. займенник, р. займенника, д. займенникові, з. займенник, о. займенником, м. займенникові, к. займеннику

Більше записів