зайдиголова

1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, виникло як прізвисько за характерною рисою зовнішності чи поведінки.

2. У переносному значенні — людина, що відрізняється незвичайним, химерним складом розуму, оригінальним, часто дивакуватим способом мислення або вчинками; чудак, дивак.

Приклади вживання

Приклад 1:
А далі ж ішла ґалерея типів, таких, як Лопух (“Ци- ганка Аза”), Захарко Лобода (Зайдиголова) й нарешті – улюблена його роля Бурлаки, де він утворював напрочуд сильний життєвою правдою тип людини, що боролася за добро народа, та той народ у заплату його продав… Як режисер, Садовський мав загально обґрунтовану славу. Го- ворив залюбки, що режисер у театрі те саме, що в державі влада.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |